Вишня багата (до 11%) пектиновими речовинами. Дуже багато у ній мінеральних солей заліза. У плодоніжках вишні виявлено танін. У вишневому листі багато вітаміну С (близько 240 мкг%), кумаринів, є амігдалін, лимонна кислота, дубильні речовини.

Як вишня впливає на кров?

— Але насамперед вишня дуже корисна тим, що розріджує кров, – Наголосила доктор Лазицька. — У ній є цінні речовини — кумарини, які б сприяли нормалізації згортання. крові. Особливо їх багато в листі, яке потрібно заварювати з весни до осені і пити як чай.

Чим корисна вишня для суглобів?

Вишня допомагає впоратися з артритом і подагрою Речовини, що містяться в екстракті вишні, сприяють зменшенню кількості сечової кислоти в організмі Концентрат вишні навіть застосовується в комплексі з ліками від подагри та артриту для більш ефективного лікування захворювань суглобів.

Кому корисно їсти вишню?

Користь вишні – літні вітаміни з гілки На 100 гр – 20% добової норми вітаміну А та 17% вітаміну С. Завдяки цим речовинам при регулярному вживанні вишні покращується стан волосся, нігтів та суглобів. Також у складі є вітамін В та такі мінерали, як: калій, магній, фосфор та залізо.

Кому не можна їсти вишню?

Кислі сорти вишні можуть загострити проблеми з ШКТ, включаючи гастрит та виразку. При підвищеній кислотності шлунка лікарі радять відмовитися від цієї ягоди, інакше можна спровокувати печію. Не варто їсти вишню та при хронічному бронхіті.

Чим корисна вишня для крові?

Але, проте, заліза в вишнінаприклад, більше, ніж у яблуках, кумарини ж взагалі роблять це дерево дуже цінною культурою, адже саме вони відіграють велику роль у нормалізації кровообігу, розріджуючи кров та перешкоджаючи її згортанню.

Чим шкідлива вишня?

Нашкодити вишня може тільки в тому випадку, якщо є її натще: кислоти у складі ягоди можуть дратувати слизову оболонку шлунка і зубну емаль. З обережністю варто вживати вишню страждаючим від підвищеної кислотності, виразки шлунка, хронічних захворювань легень, цукрового діабету та ожиріння.

Яка шкода від вишні?

Вишня: шкода та протипоказання порушення у роботі ШКТ; підвищена кислотність шлунка; схильність до діареї