Права опозиція (також праві комуністи) – умовна фракція у ВКП(б) (1928-1930), найбільш відомими фігурами якої були Микола Бухарін, Олексій Риков і Михайло Томський. У радянській політичній традиції часто називалася «правим ухилом».

Як називалася фракція Зінов'єва та Каменєва?

«Трійка» Зінов'єв – Каменєв – Сталін проти Троцького 9 березня 1923 у Леніна В. І.

Хто очолював нову опозицію?

У період між XIV конференцією та XIV з'їздом партії склалася так звана «нова опозиція», або «ленінградська», хоча в її складі було чимало москвичів. Лідерами та активними її учасниками також були Григорій Сокольников, Надія Крупська, Григорій Євдокимов, Петро Залуцький, Георгій Сафаров та інші.

Що пропонував Бухарін?

Бухарін пропагував теорію про можливість переходу від диктатури пролетаріату до соціалістичного гуманізму, замислювався про революцію у науці як відбиток революції у суспільстві. З 26 лютого 1934 року по 16 січня 1937 року головний редактор газети «Известия».

Хто очолив нову опозицію у рамках внутрішньопартійної боротьби 1920 років?

З 1919 Зінов'єв також очолив Комінтерн. У 1923-1924 роках саме Зінов'єв на короткий час став на чолі партії та держави.

У чому суть конфлікту Троцького та Сталіна?

Генерал Снесарев та затоплена баржа з ​​офіцерами Перший відкритий конфлікт Троцького зі Сталіним виник саме у зв'язку з використанням старих армійських кадрів на ділянці фронту в районі міста Царицин.

Хто очолював робітничу опозицію?

Один із перших виступів представників «робочої опозиції» — назва була дана Леніним — відбулося в лютому 1920 року, під час II Тульської конференції РКП(б), після якої група зуміла отримати більшість місць у губернському комітеті партії, а її лідер — І. В. .Копилов – став головою нового складу губкому.

Що Сталін назвав правим ухилом у партії?

Права опозиція (також праві комуністи) – умовна фракція у ВКП(б) (1928-1930), найбільш відомими фігурами якої були Микола Бухарін, Олексій Риков і Михайло Томський. У радянській політичній традиції часто називалася «правим ухилом».